Футбол став справою всього життя
Колишньому футболісту миколаївського «Суднобудівника», дитячому тренеру Анатолію Дмитровичу Єрємєєву – 75 років! Його життєвий шлях нерозривно пов’язаний з футболом, якому він присвятив багато десятиліть – спочатку як гравець, а згодом як наставник юних спортсменів.
З грою Анатолій познайомився в ранньому дитинстві. Футбольні ази опановував на стадіоні «Піонер» під керівництвом добре відомих у Миколаєві тренерів Володимира Восковського та Рубена Сафаяна. Саме тут формувалися його спортивний характер, любов до гри та прагнення досягати поставленої мети.
Важливою сторінкою в його біографії став 1969 рік. Тоді юнацька збірна Миколаївської області посіла перше місце у республіканських змаганнях на кубок «Надія». Успішний виступ команди привернув увагу, і низка її гравців, серед яких був і Єрємєєв, отримали запрошення до «Суднобудівника». Дебют у «дублі» відбувся 25 липня 1969 року в домашньому поєдинку проти сімферопольської «Таврії». А 28 квітня 1970 року Анатолій уперше вийшов на поле у складі основної команди. Це сталося в домашньому матчі з одеським СКА, на 78-й хвилині він замінив Євгена Дерев’ягу.
Єрємєєв діяв на позиціях захисника та опорного півзахисника. Його відрізняли надійність, самовідданість, дисциплінованість і велика працездатність. Він належав до тих гравців, які не шкодували сил заради результату, відповідальне виконували тренерські настанови та були готові до боротьби в кожному ігровому епізоді.
Загалом упродовж дев’яти років (із перервами) Анатолій провів у складі «Суднобудівника» понад 200 матчів, відзначившись двома забитими м’ячами. Під час проходження військової служби грав в одеському СКА та тираспольської «Зірки».
Після завершення ігрової кар’єри він присвятив себе тренерській роботі. Понад 30 років працював із юними футболістами у ДЮСШ №3 та СДЮСШОР «Миколаїв». За цей час через його тренерську школу пройшло чимало хлопців, для яких заняття футболом стали важливою частиною дитинства, можливістю розкрити свої здібності, загартувати характер і навчитися працювати в команді. Серед вихованців – Віталій Котов, Сергій Шевченко, Юрій Литвинов, Олег Волков, Артем Чорний та багато інших футболістів. Для тренера найкращою оцінкою його праці завжди були успіхи вихованців, їхнє спортивне зростання та подальший шлях у футболі.
До речі, футбольні традиції продовжилися і в родині Єрємєєвих. Син Анатолія Дмитровича Андрій також пов’язав своє життя з цією грою. У період із 1998-го по 2021 рік він працював асистентом арбітра, обслуговуючи матчі різних рівнів, зокрема й поєдинки української Прем’єр-ліги.
Щиро вітаємо Анатолія Дмитровича з 75-річним ювілеєм! Бажаємо миру, міцного здоров’я, життєвої енергії, душевного тепла, родинного затишку, поваги друзів і вдячності вихованців.
На фото: «Суднобудівник», 1970 рік. Анатолій Єрємєєв – у першому ряду другий праворуч.
