Пам’яті Сергія Парастаєва

Ветерани миколаївського футболу глибоко сумують з приводу смерті колишнього гравця «Суднобудівника» Сергія Володимировича Парастаєва та висловлюють щирі співчуття його рідним та близьким.

Сергій Парастаєв народився 26 вересня 1961 року у Грузії в Руставі. Потім родина переїхала в Україну до Кривого Рогу, а футболом він захопилася у селищі міського типу Усть-Нера, розташованому на сході Якутії.

Сергій з дитинства займався спортом, мабуть позначилися гени, закладені мамою – чемпіонкою Грузії у бігу на 800 метрів. З 16 років навчався у СДЮШОР «Трудові резерви» у Москві. Першою професійною командою стало кокчетавське «Торпедо», потім були томський «Манометр» і магнітогірський «Металург», яких за чотири сезони забив 50 м’ячів.

У 1986 року за рекомендацією нині відомого тренера Миколи Павлова його прийняли до дніпропетровського «Дніпра», який на той час став провідним клубом СРСР. Сергій п’ять разів вразив ворота суперників у змаганнях дублерів, провів матч з московським «Динамо», але пробитися в «основу», де виблискували Іван Вишневський, Сергій Пучков, Геннадій Литовченко, Антон Шох, Олег Таран, Олег Протасов та інші футболісти не вийшло. Тренер «Дніпра» Євген Кучеревський порадив йому перейти до «Суднобудівника», де того ж сезону він зіграв 14 матчів і забив два м’ячі.

Була у футбольній біографії Парастаєва та перша ліга – кемеровський «Кузбас» та орджонікідзевський «Спартак». Однак життєві обставини повернули його до «Суднобудівника», у складі якого загалом за неповні п’ять сезонів у лінії нападу, а потім півзахисту, провів 152 матчі, забив 12 м’ячів.

Через розрив зв’язок ахілла Парастаєв у 31 рік завершив ігрову кар’єру. Граючи у футбол, не уявляв себе поза цією грою, але життя склалося по-іншому. Він прийшов у комерцію, займався зовнішньоекономічною діяльністю, а з 2003 року – виробництвом рибних консервів.